Інноваційна діяльність педагогів
| № з/п | ПІБ педагога | Посада | Назва педагогічної технології, методичної проблеми |
| 1 | Кінаш Т.Ю. | вихователь | Ранній розвиток дітей, використовуючи технологію М.Монтессорі |
| 2 | Ященок Г.М. | вихователь | Організація пошуково-дослідницької діяльності дітей дошкільного віку |
| 3 | Стадник А.І. | вихователь | Ознайомлення дошкільників з навколишнім світом |
| 4 | Островерх І.А. | вихователь | Особистісно-орієнтований підхід у практиці роботи з дітьми під час соціалізації |
| 5 | Кравчук І.А. | вихователь | Пошук ефективних методів формування мовленнєвої компетенції дошкільників |
| 6 | Дацун М.І. | вихователь | Розвиток творчих здібностей дітей засобами нетрадиційних видів художньо-продуктивної діяльності |
| 7 | Богданова Л.П. | музичний керівник | Художньо-естетичний розвиток дітей засобами музичної діяльності |
| 8 | Добровольська Ю.Г | практичний психолог | Стрес-менеджемент в педагогічному колективі |
| 9 | Гардаш Л.А. | вихователь-методист | Підвищення професійного рівня педагогів шляхом впровадження інноваційних технологій та передового педагогічного досвіду |
Педагогічний колектив закладу здійснює інноваційну діяльність як на рівні впровадження, так і на рівні розробки власних методичних розробок.
В закладі дошкільної освіти активно впроваджуються освітні інноваційні технології спрямовані на особистісно-орієнтовану освіту дошкільників, що забезпечують розвиток і саморозвиток особистості дитини, як суб’єкта пізнавальної та предметної діяльності, спираючись на її здібності, нахили, інтереси, а саме:
- Технологія саморозвитку М.Монтессорі;
- Розвиток мовленнєво-творчої діяльності дошкільників (Н.Гавриш);
- Навчання дітей старшого дошкільного віку розповіді за ілюстраціями, схемами (О.Білан, К.Крутій);
- Теорія розв'язання винахідницьких завдань (ТВРЗ) (Г.Альтшуллер);
- Палички Кюізенера (Х.Кюізенер)
Впровадження сучасних інноваційних технологій в організацію освітнього процесу ЗДО
Термін "інновація" означає оновлення процесу навчання, який спирається, головним чином, на внутрішні фактори. Запозичення цього терміна пов'язане з бажанням виділити мотиваційний бік навчання, відмежуватися від чергових "переможних методик", які за короткий час повинні дати максимальний ефект незалежно від особливостей групи та окремих дітей, їхніх бажань, здібностей тощо.
Поняття "технологія" виникло у світовій педагогіці також як протиставлення існуючому поняттю "метод". Недолік методу полягає в його негнучкості та статичності. Широкого поширення термін "технологія" ("технологія в освіті") набув у 40-х рр. і був пов'язаний із застосуванням нових аудіовізуальних засобів навчання. У 60-х рр. поняття "технологія освіти" розглядалося під кутом зору програмного навчання і використання обчислювальної техніки у навчанні.
З початку 80-х рр. все більше вживається термін "педагогічні технології". У визначенні Їхньої суті немає єдиного погляду: одні розуміють це як певну систему вказівок щодо використання сучасних методів і засобів навчання; інші цілеспрямоване застосування прийомів, засобів, дій для підвищення ефективності навчання; треті - цілісний процес визначення мети, обґрунтування плану і програми дій та навчальних методів. Кожний з цих підходів має право на існування, бо охоплює різні сторони навчального процесу. Тому існує велика кількість педагогічних технологій.
Отже, "інноваційні технології" – це цілеспрямований системний набір прийомів, засобів організації навчальної діяльності, що охоплює весь процес навчання від визначення мети до одержання результатів.
Педагогіка М. Монтессорі (“Будинок вільної дитини”) Автор – Монтессорі М.
Суть технології. Створення предметно-просторового середовища, у якому дитина зможе найповніше реалізувати свої природні здібності та задатки. Діяльність дитини повинна бути вільною та самостійною. Педагог використовує у роботі самонавчальні засоби – матеріали, з якими вихованець працює, наслідуючи педагога, діючи за зразком, а потім самостійно приступає до їхнього виконання. Індивідуалізація розвитку дошкільників реалізується через взаємодію з матеріалами, з урахуванням права вибору дітей, природних потреб та вікових особливостей.
Діагностична методика Т.О. Піроженко “Мовленнєве зростання дошкільника” Автор – Піроженко Т.О.
Суть технології. Пропоновані параметри мовленнєвого становлення дошкільника представлені з позицій комунікативного підходу до розвитку засобів мовлення. Принциповою позицією цього підходу є твердження про те, що міжособистісна взаємодія – основа взаєморозуміння. Неможливо зрозуміти іншу людину поза особистісних контактів з нею. Мета і результат мовної взаємодії – розуміння – відбувається лише за умови, коли реалізуються міжособистісні відносини між людьми. Комунікативний підхід до діагностики розвитку мовлення розглядає дитину як активного й ініціативного учасника соціальної взаємодії, в якій дошкільник має не лише засвоїти суспільний досвід (мову), але й щоразу самостійно застосовувати засвоєне, робити свій власний вибір адекватних до ситуації засобів спілкування, нарешті, створювати свої власні засоби для реалізації мети взаємодії. Через те, в комплексному підході такою важливою є саме діагностика (і своєчасне формування!) потреб, мотивів спілкування, інтересів, бажань, ціннісних орієнтацій, пов'язаних із людиною. Координати “людина” та “її ставлення до інших” є найважливішими для мовленнєвого становлення дошкільника. Отриманий під час діагностики матеріал дає змогу охарактеризувати форми взаємин між дитиною і дорослим, допомагає визначати комунікативну спрямованість і готовність дитини до комунікації.
Технологія фізичного виховання дітей М.Єфименка
(“Театр фізичного розвитку та оздоровлення дітей”) Автор – Єфименко М.
Суть технології. Проведення фізкультурних занять у формі ігрових дійств. Форма фізичної активності дітей – горизонтальний пластичний балет (“пластик-шоу”), що поєднує музичність, хореографічність, естетичність дійства. Його скорочені програми використовують як фізкультурні хвилинки, паузи, а також як розваги і свята. Ігрова взаємодія з дітьми реалізується в рамках ігрової теми як великої тематичної гри (макрогри), що триває протягом одного чи кількох занять. Спільна мета та сюжетна лінія містить кілька міні-ігор, ігор-вправ.
Спадщина В. Сухомлинського Автор – В.Сухомлинський.
Суть технології. Основоположною у науково-теоретичних працях і практичному досвіді В.Сухомлинського є його філософсько-педагогічна система ідей та поглядів на дитину як на найвищу цінність. Педагогіка В.Сухомлинського – це педагогіка серця, дитиноцентризму й толерантності, яка базується на ідеї наближення навчально-виховного процесу до природи конкретної дитини.Педагог створив таку психолого-педагогічну систему, в якій усе зосереджено навколо дитини-людини, це педагогіка, побудована на утвердженні тієї філософської істини, що освіта, виховання й розвиток людини мають передбачати, передусім, утвердження гармонії розуму й серця. Уроки мислення сприяють розумовому, мовленнєвому, духовному розвитку дошкільнят і вихованню в них ціннісного ставлення до природи. Діти вчаться розуміти й любити її, починають дивитися на неї іншими очима, стають активними її захисниками. Розроблені педагогом основні норми моральної вихованості для дітей ґрунтуються на творчому використанні багатого потенціалу загальнолюдських моральних цінностей і є складовою частиною його цілісної педагогічної системи.
Технологія розвитку творчої особистості Г.Альтшуллера
Теорія розв`язання винахідницьких завдань Автор – Альтшуллер Г.
Суть технології. Основне завдання – навчати дитину розв'язувати проблеми різного рівня складності з використанням винахідницьких завдань. Основна ідея технології полягає у тому, щоб переводити завдання з нижчого рівня складності на вищий. Для її успішної реалізації потрібно навчити дитину виявляти проблеми, з’ясовувати, чому легкі завдання розв'язуються просто, а важкі – складно. У роботі з дітьми дошкільного віку використовують колективні ігри, ігри-заняття, під час яких діти вчаться спостерігати навколишню дійсність, виявляти суперечливі властивості предметів, явищ, шукати відповіді на поставлені питання. Педагог орієнтується на вільний та самостійний вибір дитини – предмета, матеріалу, виду діяльності.
Методика використання схем-моделей для навчання дітей
описовим розповідям. Автор – Ткаченко Т.
Суть технології. За цією методикою для роботи використовується аркуш картону 45х30 см, поділений на шість квадратів (за кількістю характерних ознак предмета або об’єктів чи пір року, про які потрібно розповісти). Дітей навчають знаходити головні, суттєві ознаки предмета, відрізняти їх від другорядних. Навчаючи старших дошкільників складанню описових розповідей, використовують схеми-моделі. Діти вибудовують розповідь з дотриманням послідовності та параметрів, закладених у схемах: колір, форма, величина, матеріал, частини, дії. Використання схем при складанні описових розповідей допомагає дітям засвоїти порівняння предметів не в загальній формі – чим подібні, або чим відрізняються предмети, а диференціювати. порівнюючи предмети за формою, величиною, кольором тощо.
